У Миколаєві презентували каталог оцифрованої порцеляни та 3D-моделі експонатів з музею

У Миколаєві презентували результати проекту з оцифрування порцеляни кінця XVIII – XX ст. із колекції Миколаївського художнього музею ім. В.Верещагіна. Також публіці представили друкований каталог, 3D-моделі найцінніших фарфорових предметів та сувенірні керамічні міні-копії посуду, схожі на оригінальні експонати.

Презентація результатів проекту в офлайн-форматі відбулася у п’ятницю, 29 жовтня, у стінах музею, повідомляє прес-служба Агентства розвитку Миколаєва.

Організатори показали друкований альбом-каталог фарфорових предметів, до якого увійшли 121 оцифрована одиниця порцеляни. А також сувенірні брошки з глазурованої кераміки у вигляді оригінальних предметів: глечик для вершків фабрики Кузнєцова в Ризі 1920-х років. (Латвія), чашка у формі троянди Мейсенської мануфактури 1815-1860 років. (Німеччина), чашка Віденської мануфактури 1806 (Австрія), чашка мануфактури Куссак-Бонваль 1830-1840 рр. (Франція) із порцелянового сервізу родини Браницьких.

Фото: Агенція розвитку Миколаєва

За словами директора музею Сергія Рослякова, подібні проекти допомагають музею стати частиною цифрового світу.

Ми з вами всі живемо в інформаційному суспільстві. Інколи його ще називають цифровий всесвіт. Навіть Марк Цукерберг перейменував Фейсбук у «Метавсесвіт». Завдяки цифровізації, навіть такий доволі консервативний заклад, як музей, він також входить до цифрового світу. Ще одна частина нашої колекції вже оцифрована, і це дозволяє нам викласти її у цей цифровий всесвіт. Він не в майбутньому, це наша сучасність. І я дуже задоволений, що представники Агенції зробили таку величезну роботу. Завдяки цьому музей виходить на новий рівень – ми виходимо у цифровий всесвіт. Я радий, що колекція порцеляни є у віртуальному вигляді, і в матеріальному форматі, у вигляді цього каталогу. Це знакова подія року для нас, – зазначив Сергій Росляков, директор музею.

Фото: Агенція розвитку Миколаєва
Фото: Агенція розвитку Миколаєва

Як розповів один із авторів проекту Євген Гомонюк, під час роботи команда довгий час провела у підвалах музею, бо саме там зберігається значна частина порцелянової колекції. Але завдяки новим шафам-вітринам значну частину предметів вдалося підняти вгору до залів, де вони доступні відвідувачам.

Зазначаэть, що 70 екземплярів каталогу порцеляни з миколаївського музею вже розіслали у подарунок іншим художнім музеям, культурним установам та бібліотекам України.

Загалом під час проекту оцифрували, досліджували та каталогізували 302 одиниці порцеляни: предмети посуду (чашка, блюдце, ваза, соусник, тарілка тощо) та порцелянові фігурки. Це вироби із країн Західної Європи кінця XVIII — XX ст. (Німеччини, Австрії, Франції, Англії, Іспанії), Східної Європи початку XIX – середини XX ст. (України, Польщі та Росії) та Східної Азії XX ст. (Японії та Китаю).

Фото: Агенція розвитку Миколаєва
Фото: Агенція розвитку Миколаєва

Крім друкованого каталогу, в онлайн на сайті проекту www.museum.myart.org.ua викладено 302 оцифрованих порцелянових експоната, а також 3D моделі та спеціальні відео, що знайомлять аудиторію з основними етапами становлення фарфорових мануфактур європейських країн на прикладі експонатів з миколаївського музею

Організатори зазначають, що проект реалізувало Агентство розвитку Миколаєва за підтримки Українського культурного фонду.

Нагадаємо, у липні стало відомо у Миколаївському художньому музеї ім. В. Верещагіна оцифрують колекцію фарфору, більшість якої раніше ніколи не виставляли. Отримані цифрові копії експонатів перетворять на 3D-моделі.

Раніше повідомлялося, Миколаївському художньому музею імені В.Верещагіна передали дві музейні вітрини для демонстрації експонатів з фарфору, які раніше зберігалися в фондосховищі та ніколи не виставлялися широкій аудиторії.

Поширити:

Share on facebook
Facebook
Share on telegram
Telegram