Як боротися з червоним шламом від Миколаївського глиноземного заводу: екологи та активісти провели круглий стіл

У селі Лимани під шламосховищем активісти та екологи провели круглий стіл і обговорили шляхи вирішення проблеми з червоним шламом від Миколаївського глиноземного заводу.

Про це повідомляє кореспондентка телеканалу «МАРТ».

З екологічними наслідками червоного шламу від Миколаївського глиноземного заводу екоактивісти та жителі Миколаївщини боряться вже не перший рік. 6 місяців тому люди подали на підприємство до суду і виграли перший позов. Тепер завод має відшкодувати місцевим жителям понад 9 мільярдів гривень.

За короткий термін вдалося зібрати 1300 людей. Тепер до організації планують долучити ще до 10 000 жителів, які постраждали від діяльності глиноземного заводу, і подати другий позов. На круглому столі під шламосховищем Миколаївського глиноземного заводу зібралися представники місцевої влади, жителі сіл поблизу, екологи, лікарі та екоактивісти. Мета одна – поділитися досвідом і результатами досліджень червоного шламу та нарешті з’ясувати, куди ж можна збувати усі відходи.

Найголовніше для мене як і, напевно, для всіх миколаївців, усієї області, України, щоб тут було чисто, здорово. Щоб ми могли тут жити, дихати, працювати, – прокоментував цілі зустрічі голова громадської організації «Стоп Шлам» Василь Орел.

Учасники заходу зауважили, що не збираються забороняти роботу заводу. Підприємство сплачує податки і дає робочі місця, але водночас наражає людей на небезпеку. У складі червоного шламу, який зберігається в шламосховищі поблизу Лиманів, експерти знайшли ртуть, миш’як, кадмій, свинець та інші небезпечні для здоров’я людини хімічні елементи.

Ми взагалі дивимося на цю проблему дуже комплексно і системно. Проблематика Миколаївського глиноземного заводу і червоних шламів не єдина. Ми тиждень тому були на Домбровському кар’єрі та у Кривому Розі, де теж є хвостосховища. Допомогти врегулювати ситуацію може рамковий закон «Про управління відходами». Він визначає загальні засади, ієрархію управління відходами. І першим рівнем цієї ієрархії є запобігання утворенню відходів, тобто попередня мінімізація їх накопичення, – каже заступниця голови комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України Олена Криворучкіна.

Ще 11 років тому червоному шламу на глиноземному заводі присвоїли 4-ту категорію класу відходів. Вона вважається малонебезпечною. Однак цей показник і досі не переглядався, тож про реальну ситуацію з вбивчими компонентами можна лише здогадуватися. Головна задача зараз – домогтися створення документальної основи на рівні Кабміну, щоб зобов’язати Миколаївський глиноземний завод діяти в екологічних рамках.

На думку експертів, червоний шлам не лише токсичний чи небезпечний – його взагалі не можна захоронювати в Україні. Але можна здавати на вторинну переробку. На круглий стіл завітав голова громадського об’єднання «Фонд подолання наслідків Васильківської трагедії» Олег Верник. Саме завдяки йому та активності громади людям вдалося отримати матеріальну компенсацію у розмірі 22 мільйони гривень після жахливої трагедії у Васильківському районі Києва – пожежі на нефтяній базі.

Я приїхав сюди, бо дійсно хочу поділитися своїм досвідом з Миколаєвом і впевнений, що ми також разом переможемо. Мораль на нашому боці, етика на нашому боці. Ті, хто йдуть проти людей, мають розуміти, що їхня позиція завчасно програшна, – зазначив Олег Верник.

Під час круглого столу учасники та експерти обговорили свої напрацювання та визначили подальший план дій, який має захистити населення від червоного шламу. Також учасники заходу дійшли висновку, що завод фактично є виробником відходів. Зі свого боку місцеві жителі не збираються миритися з підприємством-забруднювачем. Будуть і надалі проводити освітні заходи, збирати підписи і йти до суду.

Нагадаємо, Миколаївський глиноземний завод тисне на приватного виконавця, який заарештував майно підприємства.

Раніше повідомлялося, глиноземний завод накопичив вже 47 мільйонів тонн виробничих відходів під Миколаєвом.

Поширити:

Листопад 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930