На Южно-Українській АЕС оновили систему охолодження водосховища: що це означає для регіону?

На Южно-Українській атомній електростанції оновили систему охолодження водосховища. У вівторок, 1 червня, в експлуатацію ввели нову насосну станцію, два бризкальні басейни та магістральні трубопроводи.

Про це повідомляє кореспондентка телеканалу МАРТ.

Перші два басейни запрацювали в рамках проєкту «Реконструкція системи технічного водопостачання на Ташлицькому водосховищі та бризкальних басейнах Южно-Української АЕС». Їхня робота має допомогти вдосконалити систему охолодження енергоблоків атомної електростанції у теплий період року.

Нам трьома блоками до сьогоднішнього дня не вдавалося працювати навесні та влітку. Постало питання: як же підвищити охолоджуючу здатність нашого Ташлицького водосховища. І от генеральні проєктувальники Харківського проектно-конструкторського інституту «Теплоелектропроект» запропонували варіант будівництва п’яти бризкальних фонтанів, – розповів заступник головного директора Южно-Української АЕС з капітального будівництва Юрій Фомін.

За підрахунками фахівців, введення в роботу п’яти бризкальних басейнів знизить температуру циркуляційної води на 7-8°С: кожен басейн – приблизно на 1,4°С. Це дозволить збільшити обсяги виробництва електроенергії на 40%.

Атомники планують до кінця 2021 року ввести в експлуатацію ще другу і третю черги проєкту, а в 2022 має запрацювати в дослідно-промисловому режимі і бризкальний фонтан № 5.

Це глибоко екологічний проєкт, направлений на підвищення екологічної безпеки всього регіону і фактично покращення умов життя флори та фауни. Ми працюємо над створенням таких умов, які були в природі до появи тут атомної станції, – зауважує т. в. о. президента ДП «НАЕК «Енергоатом» Петро Котін.

Планують добудовувати і Ташлицьку гідроелектростанцію та вводити в експлуатацію гідроагрегати № 3-6. Мета таких заходів – покрити пікові навантаження та заповнити нічні «провали» в енергосистемі України, а ще створити аварійний резерв потужностей.

Реалізація цього проєкту викликала обурення серед громадськості, бо якщо атомники наповнять Олександрівське водосховище до 2023 року до позначки 20,7 м, то затоплять острів Гардовий, який є історичною пам’яткою півдня України. Однак працівники Южно-Української АЕС переконують, діють в рамках закону і будуть заповнювати водойми лише під час весняних паводків.

Це робочі місця, бюджет, місто, вода і, як-то кажуть, українська енергетика. Ми робимо не на Миколаїв чи Арбузинку, ми робимо на систему України, – каже начальник управління капітального будівництва ДП «НАЕК «Енергоатом» Павло Вірич.

Згадують атомники і акцію протесту ветеранів АТО, які обіцяли, що прикують себе до скелі, якщо Бузький Гард піде під затоплення заради підвищення рівня води в Олександрівському водосховищі.

Вони розуміють, що в нас демократія. Захотіли – прикували, захотіли – розкували. Я в політику не граю, – заявив Вірич.

За словами працівників АЕС, вони готові подавати публічні звіти для населення і завжди відкриті до екологічних перевірок.

У вартість реалізації проєкту закладено 910,6 млн грн на соціально-екологічну програму розвитку регіону – покращення медичного і соціально-побутового обслуговування населення Миколаївської області та розвиток інженерних комунікацій. На такі програми із закладених коштів вже витратили 191,8 млн грн.

За оцінками експертів, завдяки реконструкції системи та реалізації подальших планів за наступні вісім років доходи Южно-Української АЕС можуть зрости у 20 разів, перевищивши 4,5 млрд грн на рік.

Нагадаємо, у Міністерстві енергетики вважають доцільним побудувати три нові атомні енергоблоки – два на Хмельницькій атомній станції і один – на Рівненській. Ними будуть заміщені блоки АЕС, термін експлуатації яких наразі спливає.

Раніше повідомлялося, у травні 2020 року третій енергоблок Южно-Української АЕС підключили до мережі.

Поширити:

Жовтень 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031