Старший викладач Миколаївського національного університету імені Василя Сухомлинського, керівник археологічної експедиції городища Дикий Сад Кирило Горбенко поділився особливостями дослідження історичної пам’ятки та найбільшими археологічним відкриттями.
Про це він розповів в ефірі програми “Діалог”.
Городище Дикий Сад – укріплене кіммерійський місто, яке розташоване недалеко від місця злиття Південного Бугу з Інгулом. Нині територія міста Миколаєва, уздовж берега Інгулу, між Артилерійською, Набережною і Пушкінської вулицями. Хронологічно межі його існування історики називають 1 300 – 1 100 роки до нашої ери та відносять до епохи Бронзового віку.
Городище відкрив археолог Феодосій Камінський 15 серпня 1927 року, регулярні дослідження місцевості почалися з 1991 року. Однією з перших знахідок став бронзовий казан.
Юрій Спиридонович Гребенніков розпочав фундаментальні розкопки городища і ось майже через 30 років вже накопичена велика кількість артефактів. Зокрема, бронзових предметів – понад 80 одиниць, кам’яних предметів різних порід – кілька сотень, керамічна посуда – теж сотні предметів. Більша частина артефактів зберігаються у Миколаївському обласному краєзнавчому музеї, якраз у розділі присвяченому Дикому Саду, – розповідає Кирило Горбенко.
Археолог додав, що з 1998 року він очолює експедицію на городищі і за час його головування було зроблено декілька грандіозних наукових відкриттів. Влітку 2008 року був знайдений скарб, що складається з 12 сокир (кельтів). У червні 2009 року на Дикому Саді археологи виявили кам’яний фундамент другого моста через рів. Ця знахідка є унікальною і остаточно підтверджує той факт, що Дикий Сад був не просто поселенням ремісників, землеробів і скотарів, а регіональним центром кінця другого тисячоліття до нашої ери зі складною соціальною організацією.
Дивіться також: У Миколаєві планують покращити інфраструктуру біля городища Дикий Сад
Кирило Горбенко відзначив, що артефакти, конструкції і матеріали, котрі були знайдені у ході археологічних дослідження дають можливість стверджувати, що городище мало зв’язки зі старовинним містом на північно-західному узбережжі Малої Азії – Троєю, яке за давньогрецькими джерелами було знищено внаслідок Троянської війни на межі 12-го століття до нашої ери.
Дуже багато керамічних предметів, які датуються тим періодом (прим.ред. – Троянської війни) існування Трої мають характер, так званої, степової кераміки, що було й характерно для Дикого Саду. Також у нас в колекції є предмети зроблені з породи каменів, які існують виключно тільки на території Малої Азії. Тож завдяки відповідним аналізам, це дозволяє нам стверджувати, що Дикий Сад існував паралельно з Троєю і безумовно мав з нею контакти, як і ми сьогодні з іншими територіями. Не варто думати, якщо у нас сьогодні є мобільний зв’язок, інтернет і літаки, то раніше жодних контактів не було – це не так, бо вони справді були і матеріальні знахідки тому підтвердження, – сказав Кирило Горбенко.
Нагадаємо, ольвійські монети виявили в протоці за сотні кілометрів від Миколаєва.
Як відомо, близько сотні єврейських надгробків знайшли у львівському музеї «Тюрма на Лонцького».
Раніше повідомлялось, у Туреччині відкрили для відвідування соляну печеру, якій 5 тисяч років.
