Сьогодні, 13 травня, в Миколаєві відбувся всеукраїнський науковий форум “Енергонезалежність України без втрати природного та історичної спадщини”, на якому обговорили альтернативи затопленню унікальної території національного парку Бузький Гард.
Про це повідомили у пресслужбі Національного корпусу.
Форум відвідали науковці, енергетики, історики, екологи та ботаніки з різних міст України та різних наукових галузей, депутати Верховної Ради України, місцевих органів самоврядування, громадські діячі.
Організаторами форуму виступив Національний Корпус у Миколаєві та Асоціація учасників і інвалідів АТО. Вони прокоментували, що мета форуму – з наукової точки зору довести нераціональність затоплення і знищення історичного місця. Це однозначно призведе до остаточного погіршення стану річки Південний Буг, а головне до втрати унікальної рекреаційної зони й історичної місцевості. Громадськість впевнена, що потрібен свіжий погляд на енергетичний розвиток на Півдні країни.
Всі розуміють, що часу залишилося мало. Від результатів обговорення буде залежати, чи зможемо ми зберегти наш Бузький Гард чи ні. Для нас це унікальне природне історичне місце, яке ми отримали крізь століття і повинні передати нашим дітям. Але деякі люди хочуть просто заробити грошей, фактично витратити на будівництво близько 15 млрд. гривень і підняти проект, який ще в 60-х роках поховала радянська влада. Ми не можемо цього допустити, – сказав керівник миколаївського осередку Нацкорпусу Микита Плеханов.
Його позицію підтримав і академік НАН України, доктор біологічних наук Яків Дідух, який підкреслив, що наука пішла далеко вперед, і немає критичної необхідності затоплювати Бузький Гард.
Про це затоплення говорять близько 30 років. Проекти та їх обґрунтування вже давно застаріли – весь світ і вся Європа пішли далі. Найголовніше – це потрібно зберегти природу. Якщо ми це робимо, ми знищуємо унікальні об’єкти назавжди. Потрібно зрозуміти це. Для людини потрібно берегти природу для наших нащадків. Ці бузькі пороги – єдині в Європі унікальні системи. Сьогодні ми це недооцінюємо. У нас в Україні проблеми екології на другому або на третьому місці, тому ми повинні зробити все, щоб зберегти це унікальне місце, – сказав Яків Дідух.
За підсумками форуму була підписана резолюція до Міністерства захисту навколишнього середовища і природних ресурсів. Також стало відомо про позицію голови підкомітету з питань зміни клімату та охорони атмосферного повітря Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування народного депутата ВР України Лесі Василенко. За її словами, територію національного парку Бузький Гард необхідно зберегти і ретельно шукати льтернативне рішення щодо розвитку енергетики у Південному регіоні. Її підтримав міністр охорони навколишнього середовища і природних ресурсів України Роман Абрамовський, адже розроблена для проекту оцінка впливу на навколишнє середовище, що датується 2019 роком, не враховує багатьох природних ресурсів і не відповідає вимогам. Без його затвердження починати роботи по добудові Ташлицької ГАЕС неможливо. Тому, з великою часткою ймовірності, він буде перероблений. Також в ході форуму голова постійної депутатської комісії з питань екології та охорони навколишнього середовища Алла Ряжських повідомила про плановане виїзному засіданні постійної депутатської комісії з екології та охорони навколишнього середовища 18 травня.
Нагадаємо, на річці Південний Буг в районі міста Южноукраїнськ зберігся останній історичний ландшафт епохи українського козацтва – центр Бугогардівської паланки Війська Запорізького. Територія є пам’ятником культури національного значення і частиною регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя». Він був частково знищений за радянських часів і в середині 2000-х, а зараз йому загрожує остаточне і безповоротне затоплення через плановане підвищення рівня Олександрівського водосховища до позначки 20.7 м., щоб добудувати третій гідроагрегат на Ташлицькій ГАЕС.
Раніше повідомлялось, автор проекту-переможця «Дикий сад: погляд крізь тисячоліття» минулорічного конкурсу «Громадський бюджет» Денис Барашковський розповів, як за допомогою міської програми вдається популяризовувати історію давньої пам’ятки у Миколаєві.
