Життя у турботі: як живе геріатричний будинок милосердя у Миколаєві

Телекомпанія МАРТ продовжує серію матеріалів до 20-річчя департаменту праці та соціального захисту населення Миколаєва. Цього разу наша знімальна група побувала у Миколаївському міському геріатричному будинку милосердя — закладі, де люди похилого віку отримують постійний догляд і підтримку.

Здоровий спосіб життя та довголіття. Таким є девіз Миколаївського міського геріатричного будинку милосердя імені Святого Миколая. Заклад працює з 5 вересня 2002 року і є однією з чотирьох комунальних установ соціального спрямування департаменту праці та соціального захисту населення міста.

Департаменту — 20, будинку вже 24. Він переріс департамент. Цей будинок — це те місце, куди приходить наше старше покоління. На жаль, можливо, не зі своєї волі, але доля складається так, що деякі з них знаходять тут свою другу сім’ю. Вони проходять тут все: святкують дні народження, тут відбувалися і весілля. І тут проводжають в останню путь тих, хто відходить в інший світ, — зазначив директор департаменту праці та соцзахисту Миколаєва Сергій Василенко.

Геріатричний будинок розташований на березі річки Інгул. Це установа цілодобового проживання для людей похилого віку та осіб з інвалідністю, які потребують постійного догляду, соціально-побутового та медичного обслуговування, розповідає директор будинку Володимир Власов.

Наш Миколаївський міський геріатричний будинок милосердя був відкритий у 2002 році та фінансується з міського бюджету Миколаєва. У нас є всі умови для здорового життя людей похилого віку. Наш девіз: здоровий спосіб життя та довголіття. Піклуючись про щастя інших, ми знаходимо своє, — наголосив Володимир Власов.

Серед підопічних — самотні люди похилого віку, які не мають близьких або рідних. Нині тут проживають 40 людей: 17 жінок та 23 чоловіки. 89-річна Алла Аврамівна вже одинадцятий рік мешкає у будинку. Каже: потрапила сюди, бо не було кому про неї подбати.

Мені було 78 років, було вже важко. Мій син загинув. Родини немає, тільки двоюрідні племінники. Тож я прийшла сюди. Мені дуже подобається, я тут живу як удома. Тут гарні умови і дуже добре ставлення до нас: починаючи від директора і закінчуючи нянями, всі добре ставляться. Колектив дуже добрий, хороший, — поділилася Алла Зінов’єва.

Також у будинку проживають 15 людей з інвалідністю. Серед них — 60-річний Віталій Васильович із Херсона, який після мінно-вибухових травм проходить тут реабілітацію. Чоловік ділиться: краєвиди Інгулу нагадують йому про рідне місто.

Я звідси дивлюся, як на Херсон. Як біля молодіжного пляжу, і весь Херсон бачу як удома. Вийшов увечері на вулицю, потрапив під обстріл і отримав мінно-вибухові травми. Операцію зробили в Херсоні, потім перевели в Дубки, бо там уже було небезпечно. А з Дубків мене направили сюди — проходжу курс реабілітації, — розповів Віталій Шило.

За підопічними доглядають дев’ять медичних сестер. Щодня вони забезпечують не лише медичну допомогу, а й підтримку та увагу. У закладі прагнуть створити умови, в яких люди похилого віку почуваються в безпеці та зберігають інтерес до життя, розповідає медсестра Наталія Цикалюк.

Ми все робимо для того, щоб наші підопічні не відчували старість. Наприклад, щодня проводимо ранкову зарядку — всі мобільні підопічні долучаються. Також у нас є графік чергувань, де всі беруть участь. Багато підопічних працюють у саду, читають книжки, вчать вірші напам’ять. Усе це сприяє якості життя наших підопічних, — розповіла медсестра.

Окрасою території є каплиця імені Святого Миколая. Тут облаштовані зони відпочинку, альтанки та сад, щоб підопічні могли проводити час на свіжому повітрі.

Однією з перших постраждалих установ у роки війни став саме геріатричний будинок, коли сюди прилетіли касетні боєприпаси. І, можливо, так як він під захистом Святого Миколая, вони не влучили в житловий корпус, де перебували люди, і жодна людина не загинула і не була поранена, — зазначив директор департаменту праці та соцзахисту Миколаєва Сергій Василенко.

У геріатричному будинку також є укриття, встановлені сонячні панелі для енергонезалежності та облаштований харчоблок із системою очищення води. Підопічні забезпечені необхідними меблями, одягом і чотириразовим харчуванням. Як зазначає Сергій Василенко, завдяки підтримці благодійних організацій та міській владі геріатричний будинок продовжує розвиватися, щоб його мешканці почувалися комфортно та безпечно.

Більше про актуальну інформацію щодо ситуації в Україні та Миколаївській області можете знайти: