Виїзд з рідного міста — це не тільки зміна місця проживання, а й розрив із всім звичним. Війна змушує людей залишати свої домівки, щоб убезпечити себе та близьких, і цей процес нерідко супроводжується відчуттям втрати. Проте навіть після евакуації чи переселення страх і тривога не відпускають, адже думки залишаються там, де вирує небезпека. Люди, які покинули зону бойових дій, часто переживають ретравматизацію — повторне емоційне потрясіння, що виникає через нагадування про минулі події або через новини про рідне місце.
Про це розповіли у «Центрі психічного здоров’я | Миколаїв + регіон».
Ретравма може проявлятися по-різному: це може бути раптове відчуття тривоги, безсоння, зниження настрою, часті спогади про пережите або навіть фізичні симптоми — прискорене серцебиття, слабкість чи напади паніки. Такі емоційні реакції можуть виникати через випадкові тригери — звуки, схожі на вибухи, згадка про рідне місто чи новини про бойові дії. Усе це може підірвати адаптацію до нового життя, вплинути на стосунки з оточуючими і, загалом, знизити якість життя.
Щоб справитися з ретравмою, важливо навчитися розпізнавати та контролювати власні емоційні реакції. Перший крок — це усвідомлення, що переживання ретравми є нормальною реакцією на екстремальний стрес, а не ознакою слабкості. Варто ділитися своїми почуттями з тими, хто здатен підтримати, або звертатися до фахівців із психічного здоров’я, які допоможуть знайти способи самозаспокоєння. Психотерапія, зокрема методи когнітивно-поведінкової терапії, часто допомагає впоратися з тривогою та нав’язливими думками.
Важливим кроком до подолання ретравми є інтеграція травматичного досвіду у новий етап життя. Це означає, що пережиті події не потрібно заперечувати або витісняти, а навпаки, важливо прийняти їх як частину свого життєвого досвіду. Через певний час багато людей починають сприймати свою травму не лише як джерело болю, але й як ресурс, що допомагає глибше зрозуміти власні сили, адаптивність і цінності. Психологи називають це явище посттравматичним зростанням — процесом, коли людина розвивається і змінюється внаслідок подолання кризового періоду.
Своєю чергою, практичні техніки самопідтримки, такі як дихальні вправи, медитація чи прості фізичні навантаження, також можуть допомогти знизити рівень стресу і повернути контроль над емоціями. Створення стабільного розпорядку дня дає можливість відчути більше впевненості та безпеки, що надзвичайно важливо в умовах, коли життя здається непередбачуваним.
Ретравматизація — це болісний, але природний процес адаптації до умов війни, який можна подолати за підтримки рідних, друзів та психологів. Важливо пам’ятати, що звернення по допомогу — це крок до зцілення і стабільності в новому житті.
Нагадаємо, у Миколаєві продовжує роботу «Центр психічного здоров’я | Миколаїв + регіон», де охочі можуть отримати послуги унікальних фахівців, які працюють за науковими методиками допомоги людям, що опинилися у кризовій ситуації та пережили психотравмувальні події.
Проєкт Multi-sectoral humanitarian aid and resilience building/«Багатогалузева гуманітарна допомога та розбудова стійкості» який фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини (GFFO), Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку (BMZ) та здійснюється благодійною організацією Malteser International, реалізує ГО Mental Health Service.
Більше про актуальну інформацію щодо ситуації в Україні та Миколаївській області можете знайти:
