Вища освіта на Миколаївщині: виклики та досягнення нового навчального року

Цьогоріч майже 4 тисячі першокурсників розпочали навчання в університетах області. Про підсумки вступної кампанії, проблеми та перспективи розвитку вищої освіти на Миколаївщині йшлося під час розширеного брифінгу, до якого долучилися директорка обласного департаменту освіти Алла Веліховська та ректори національних університетів регіону.

Новий навчальний рік стартував і для студентів миколаївських університетів. Цьогоріч лави здобувачів вищої освіти поповнили майже чотири тисячі першокурсників. Про це під час брифінгу разом із ректорами закладів вищої освіти розповіла директорка департаменту освіти Миколаївської ОВА Алла Веліховська.

На сьогодні за так парти у своїх навчальних аудиторіях сіли 21140 здобувачів освіти. Із тих, хто вперше, — це 3000 нових студентів, які подавалися на бюджет. Усього було заявок 3665, — зазначила посадовиця.

Водночас, за її словами, тенденція до зменшення кількості студентів зберігається. Причини — демографічна криза та виїзд молоді за кордон і в інші області після початку повномасштабної війни. Попри це, університети області продовжують стабільну роботу.

Дуже велика робота була проведена саме для того, щоб студенти продовжували обирати миколаївські виші. Були розгорнуті рекламні кампанії, проведена інформаційна робота з виїздами, особливо в центрі внутрішньо переміщених осіб. Дуже серйозно проводилася агітація, інформування абітурієнтів, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях. І саме для них держава максимально створила умови для того, щоб вони могли вступити і навчатися саме в наших закладах, — розповіла Алла Веліховська.

Голова Ради ректорів області, ректор НУК імені адмірала Макарова Євген Трушляков вважає, що цьогорічна вступна кампанія на Миколаївщині завершилася навіть успішніше, ніж прогнозувалося.

Чому я кажу, що це досить непогано? Тому що перш за все ми вже чітко для себе сказали, що в нас буде майбутній випуск бакалаврів, дуже непоганий, тобто через 4 роки завдяки саме прийому цього року. Ці діти, які вступили в цьому році, — це не тільки діти з Миколаївщини, це багато дітей з Херсонщини, з Запоріжжя, з Криму теж до наших вишів вступають, з інших областей. Це дає нам також привід не сумніватися в тому, що все буде добре, — зазначив Євген Трушляков.

Окремо ректори звернули увагу на проблему нерівних умов вступу для абітурієнтів прифронтових регіонів у порівнянні з більш безпечними областями.

Ми всі бачили, як проходили у нас НМТ, ЄВІ і подібні іспити: тривоги, і все інше. Вони переривалися. І діти нервові, і батьки з ними. Тобто це питання було дуже складне, і чекати від нашої області, що вона буде вищою в балах за Київ, це просто нереально, — зауважив ректор Миколаївського національного аграрного університету В’ячеслав Шебанін.

В’ячеслав Шебанін переконаний, що для таких регіонів варто скасувати прохідний бар’єр у 130 балів.

Я думаю, для цих прифронтових областей зробили б, як раніше було, 20 років тому. Ну чому не дати фіксоване замовлення? Я би назвав такі спеціальності, в першу чергу педагогічні, інженерні, аграрні, щоб їм видати згідно з військовими адміністраціями, щоб вони внесли пропозиції по кожній із таких просто необхідних спеціальностей. І тоді це питання вирішувалось, — зазначив посадовець.

Також на брифінгу прозвучало й обговорення нової постанови Кабінету Міністрів, яка дозволяє виїзд чоловікам до 22 років за кордон. Ректори відзначили, що це може зменшити кількість студентів у місцевих вишах. Водночас Алла Веліховська вбачає і позитив у цих змінах.

Тут є і позитивний момент стосовно того, що ті діти, які виїхали у нас за кордон на початку повномасштабної війни до 18 років і планували там вищу освіту, є певні країни, які, не дотрималися своїх правил, і наші діти там зараз цього року не зможуть здобувати вищу освіту. Прийнятий закон дозволяє їм повернутися і спокійно продовжувати навчання саме в наших закладах, а не сидіти за кордоном і чекати, коли вони зможуть вступити, — зазначила посадовиця.

Та попри всі виклики університети Миколаївщини працюють у очному форматі. Ректор ЧНУ імені Петра Могили Леонід Клименко зазначив, що самі студенти вимагають офлайн-навчання.

На початку цього навчального року ми провели опитування серед студентів і виявили дуже позитивний результат. Тому що ми запропонували, наприклад, якщо лекції будуть читати онлайн, а практичні будуть проходити офлайн, студенти сказали: «Ні, ми хочемо всі 5 днів на тиждень вчитися офлайн і слухати лекції, практичні, інші види занять, виключно в аудиторіях і працювати зі студентами», — розповів Леонід Клименко.

Тож сьогодні університети області не лише зберігають стабільність освітнього процесу, а й розвивають інклюзію та впроваджують ветеранські програми, щоб освіта була доступною для всіх категорій студентів.

Дуже велика увага приділяється в кожному закладі побудові інклюзивного навчання, тобто для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами. І також велика увага на сьогодні до ветеранської політики. Для них створені так само спеціальні пільгові умови. Є спеціальні групи, спеціально для того, щоб вони навчалися. Робиться гнучкий графік для тих, хто перебуває на сьогодні на фронті, і є багато таких, які продовжують навчання, — розповіла Алла Веліховська.

Більше про актуальну інформацію щодо ситуації в Україні та Миколаївській області можете знайти: