20 лютого 2014 року у самому серці Києва вирували події Революції Гідності. Саме цього дня внаслідок масових розстрілів на Майдані загинула найбільша кількість протестувальників. Учасників спротиву, які полягли того дня, а також тих, хто помер від отриманих поранень пізніше, назвали Героями Небесної Сотні. Відтоді щороку 20 лютого українці схиляють голови, вшановуючи пам’ять людей, які віддали свої життя за демократичні цінності, права людини та європейський вибір України.
Ми пам’ятаємо наших героїв щодня. Сьогодні 12-та річниця війни, яка розпочалася у 2014 році. Герої Небесної Сотні — перші загиблі, 48 молодих хлопців. Після Майдану наші воїни, взявши зброю до рук, стали на захист Батьківщини. На жаль, ми й досі втрачаємо наших героїв — найкращих синів і дочок України, — зазначила організаторка заходу Лілія Пєршина.
Сьогодні від самого ранку миколаївці прийшли до Алеї Слави, щоб покласти квіти та вшанувати пам’ять тих, хто загинув під час Революції Гідності, а також воїнів, які боях з російською навалою віддали життя, захищаючи державність України.
Я прийшов вшанувати всіх загиблих у російсько-українській війні, які віддали життя за свободу та незалежність України. Дванадцять років тому розпочався Євромайдан, що згодом переріс у Революцію гідності 2014 року. Я є учасником Революції Гідності та постраждалим. Разом з Олегом Мартиченком ми виїхали на Майдан у грудні 2013 року і перебували там до останніх днів — до 20 лютого, — зазначив учасник Революції Гідності Олег Гіляка.
Чоловік розповідає — пліч-о-пліч з Олегом Мартиченком вони пережили Революцію Гідності, а згодом так само пліч-о-пліч боронили Україну вже на фронті після повномасштабного вторгнення.
Я вступив до добровольчого формування територіальної громади. Разом зі мною, як і колись на Майдан, пішов Олег Мартиченко. Я служив у підрозділі ДФТГ імені В’ячеслава Чорновола. Тому сьогодні хочу віддати шану загиблому пану Олегу, — розповів учасник Революції Гідності Олег Гіляка.
Олег Мартиченко захищав Миколаїв у найскладніші часи, пізніше відбивав ворожі диверсійно-розвідувальні групи біля Очакова, а згодом був передислокований на Херсонщину, де загинув, виконуючи бойове завдання. І подібних історій тисячі. Починаючи з 2014 року, Україна втратила безліч своїх синів і доньок — людей, які без вагань стали на захист Незалежності, свободи та майбутнього своєї держави. Пам’ять про них живе в наших серцях і зобов’язує нас берегти те, за що вони віддали найдорожче – життя. Слава нашим Героям!
Більше про актуальну інформацію щодо ситуації в Україні та Миколаївській області можете знайти:
