Затвердження й реалізація цільової програми з енергоефективності на 2022-2026 роки знизять енергоємність економіки через інвестиції в житлову сферу, промисловість, бюджетний сектор, транспорт, сільське господарство та біоенергетику.
Як передає Укрінформ, про це заявив в.о. голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Костянтин Гура під час Всеукраїнського форуму “Україна 30. Екологія”.
Читайте також: В Україні модернізують п’ять двигунів на найбільшому підземному газосховищі Європи
Передбачене Національною енергетичною стратегією збільшення частки енергії з відновлюваних джерел в енергобалансі країни до 25%, за словами посадовця, є великим викликом і водночас неабиякою можливостю для національної економіки. Адже лише за останні 4-5 років в «зелену енергетику» залучили 8 млрд євро інвестицій.
Упродовж минулого кризового року розвиток цього сектору не зупинявся. Загалом у сферу «зеленої енергетики» та енергоефективності у 2020 році інвестовано більше 1,2 мільярда євро. За ці гроші втілюються проєкти, що допомагають скорочувати викиди вуглекислого газу, створювати нові робочі місця, поповнювати податками державний та місцеві бюджети, – нагадав Гура.
Як приклад, він навів Державну програму “Теплі кредити”, яку адмініструє Держенергоефективності. За цією програмою, підкреслив в.о. голови агентства, кожен домовласник може звернутися до державного банку й отримати кредит на проєкти із термомодернізації та енергоефективності. А держава компенсує від 10% до 35% вартості обладнання і виконаних робіт. Такими можливостями, за даними Гури, скористалися вже 850 тис. родин. Загалом на ці заходи витрачено більше 3 млрд грн з державного бюджету і 9,5 млрд грн приватних інвестицій.
Читайте також: Україна накопичила в підземних сховищах 15,5 мільярда кубометрів газу
Подібні проєкти мають втілюватися і в інших сферах, наголосив очільник Держенергоефективності. Адже енергоефективність — це комплексне питання: третина використаних енергоресурсів припадає на житлову сферу, третина — на промисловість, третина на інших споживачів. Гура нагадав, що загалом енергоємність української економіки втричі вища, ніж у державах Європи. Щороку Україна витрачає 7,5 млрд дол. на імпортні енергоносії. При цьому, має величезний потенціал використання власних альтернативних ресурсів, наприклад, можливостей біоенергетики.
І це не про вирубування лісів. У нас є більше мільйона гектарів деградованих земель, на яких можна вирощувати енергорослини. Що, поміж іншого, дозволить за 20-30 років відновити родючість цих полів і зробить їх придатними для вирощування звичайних сільгоспкультур, – переконаний керівник Держенергоефективності.
Тільки за рахунок цього, споживання газу в країні можна зменшити на 5 млрд кубометрів на рік. Гура також нагадав, що вже зараз собівартість виробленої з використанням енергорослин теплової енергії на 10% нижча, ніж при спалюванні “блакитного палива”. Що позитивно позначається на сумах у “платіжках” українців. Збільшення ж частки біоенергетики в тепловій генерації, підсумував Гура, призведе до куди суттєвішого здешевлення.
Читайте також: Україна спалила рекордний за сім років обсяг газу
Нагадаємо, у листопаді 2020 року стало відомо, що Україна почала повноцінний реекспорт газу до країн Європейського Союзу.
Також повідомлялось, що компанія ROSEN Europe B.V., яка входить до складу швейцарської ROSEN Group, проведе внутрішньотрубне діагностування магістральних газопроводів України.
