Свіжі квіти лежать на холодному мармурі, зберігаючи пам’ять про двох воїнів, які загинули в один день. Дмитро Сипко та Антон Іванченко — сини, побратими, молоді хлопці, чиї життя обірвалися на війні. 27 серпня у Миколаєві рідні, друзі та близькі зібралися, аби вшанувати їхню пам’ять. Цьогоріч минає третя річниця загибелі захисників.
Сьогодні ми зібралися, щоб провести автопробіг на честь третьої річниці загибелі Дмитра Сипка, позивний “Марсель”, який загинув у Серебрянському лісі. Дякую всім, хто долучився до нашого автопробігу. Ми маємо нести честь і славу нашим героям. Ми маємо жити далі, продовжувати життя і своїми вчинками показувати, як хотіли б жити наші діти, — сказала мати загиблого воїна Дмитра Сипка Юлія Сипко.
Для мами Дмитро й досі той самий син — допитливий, розумний не по роках, зі своїми планами на майбутнє. Навчався на факультеті комп’ютерних технологій, займався спортом, працював. У нього було те, що зазвичай є у двадцятирічних, багато часу попереду.
Я пам’ятаю його маленьким, мудрим, я вже казала, “старічком”. Він був дуже розумний. Дуже рано почав розмовляти. Цікавився комп’ютерами і хотів стати програмістом. Він і вступив на комп’ютерні технології. Таким його і пам’ятають — мудрим, попри юний вік. Він був молодий, але дуже розумний, — згадує Юлія Сипко.
Та у дев’ятнадцять років Дмитро прийняв рішення піти на фронт, а вже через декілька місяців підписав контракт з «Азовом». Після підготовки вирушив на фронт та отримав позивний «Марсель». 27 серпня 2023 року Дмитро разом із побратимом Антоном Іванченком, позивний «Ога», перебували на бойовому завданні у Серебрянському лісі поблизу Кремінної. Обоє загинули внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Дмитру було двадцять, Антону — двадцять два.
Ми несемо честь і пам’ять. І я буду це продовжувати робити й надалі. Разом із моїм сином загинув в одному бою «Ога» Іванченко Антон. Вони загинули в один день. Ми разом із його мамою Зоєю Іванченко проводимо всі заходи, які можемо організувати. Ми завжди це робимо, щоб нести честь і пам’ять про наших синів, — розповіла мама загиблого воїна.
Минуло три роки. Але пам’ять про воїнів для їх рідних не вимірюється датами. Вона живе у фотографіях, розповідях, зустрічах і голосах тих, хто їх знав. Цього дня поруч були й представники Хорунжої служби 12-ї бригади спеціального призначення «Азов».
Такі заходи необхідні. Не тільки автопробіги, а й різні заходи пам’яті, відкриття пам’ятних дошок, спортивні змагання. Важливо просто зібратися, щоб побратими, родичі та знайомі могли згадати загиблих. Пам’ять про людей, які загинули заради інших, заради всіх українців, дозволяє нам залишатися тими, ким ми є, і продовжувати боротьбу, — зазначив офіцер Хорунжої служби 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» друг Буржуй.
На місці пам’яті звучить Молитва Українського Націоналіста. Її слова сьогодні адресовані тим, хто віддав життя за Україну.
Аби історії полеглих не залишалися лише у датах та офіційних рядках, матері десяти загиблих воїнів зібрали їхні історії в одну книгу. «Пам’ять, що проросте деревами. Серебрянський ліс» розповідає про десятьох молодих бійців «Азову», які загинули у боях на Луганщині. Серед них і Дмитро Сипко із Антоном Іванченком. У книзі збережені спогади рідних і побратимів, дитячі мрії, захоплення та риси характеру тих, чиє життя обірвалося надто рано.
Написання цієї книги було дуже важким, тому що прожити всі ці спогади й написати про своїх синів — дуже важко. Ми вже презентували книгу в Житомирській, Хмельницькій та Закарпатській областях. Ще одна презентація відбудеться в Житомирській області. Я сподіваюся, що зараз нам вдасться провести презентацію і в Миколаєві, у школі, бо хочеться зробити дійсно достойну презентацію достойної книги, — розповіла Юлія Сипко.
Для родин захисників час не стирає спогадів — він лише додає нових способів говорити про тих, кого більше немає поруч. Тепер їхні життя продовжуються в пам’яті тих, хто їх любив. У фотографіях. У книзі. У розповідях матерів. І в імені, яке рідні та побратими знову і знову промовляють уголос.
Вічна пам’ять і шана Героям.
Більше про актуальну інформацію щодо ситуації в Україні та Миколаївській області можете знайти:
