Очисні споруди для нового водогону Миколаєва вже на завершальному етапі тестування. Про це в прямому етері телемарафону «Єдині новини» повідомив начальник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім. За його словами, об’єкт планують ввести в експлуатацію вже у березні.
ДСТУ щодо якості води в Києві та Миколаєві відрізняються. Ми звикли до питної води з Дніпра й усе життя пили воду з крана. Наразі в нас, у Миколаєві, вода краща, ніж у Києві, але ми все одно вважаємо її недостатньо чистою. У березні плануємо завершити роботи на очисних спорудах. Це реалізується за рахунок держави, відповідно до вказівки Президента України, — зазначив Віталій Кім.
Як зазначив очільник області, спочатку розглядали можливість залучення кредитних коштів міжнародних банків або донорських програм. Втім, такі механізми передбачали б тривалі тендерні процедури. У результаті було ухвалено рішення фінансувати проєкт із державного бюджету, щоб максимально скоротити строки реалізації.
Проєкт, який був розрахований на 8,4 мільярда гривень, реалізували за 6,4 мільярда. Це унікальний для України випадок. Вартість проєкту вдалося суттєво зменшити, водночас підвищивши його якість і доопрацювавши окремі рішення. Я пишаюся тим, що в Миколаєві є підрядник, який зайшов на об’єкт, пришвидшив темпи виконання робіт і завершив їх зі зниженням ціни — з економією для державного бюджету. Зекономлені кошти спрямували саме на очисні споруди — це близько 680 мільйонів гривень, що дозволило реалізувати відповідні проєкти з водоочищення, зокрема й для Одеси.
За словами Віталія Кіма, запуск очисних споруд стане фінальним етапом відновлення системи централізованого водопостачання, зруйнованої російськими військами. Під час етеру також йшлося про стан енергосистеми області.
Миколаївщина виробляє електроенергію завдяки атомній станції, п’яти гідроелектростанціям, а також значному потенціалу сонця й вітру — обсяги генерації більше ніж в 10 разів перевищують власне споживання. Водночас ми передаємо цю енергію в інші регіони, адже в Україні єдина енергетична система. Нині діє рівномірний розподіл обмежень по всій країні. Можливо, з нашої точки зору це не зовсім справедливо, зважаючи на внесок регіону, але кількість відключень є однаковою для всіх.
Ситуація з електропостачанням нині стабілізувалась, відзначив очільник області. Регіон почав готуватися до можливих ударів по енергетичній інфраструктурі ще з 2022 року. Зокрема, триває реалізація концепції «енергетичного острова», яка дозволяє у разі потреби тимчасово від’єднуватися від об’єднаної енергосистеми України для стабілізації роботи мереж під час атак.
Ми не афішували, але переходили в режим «енергоострова», що дозволяло не зупиняти мережі та уникати аварійних ситуацій. Перед обстрілами й під час них, коли розуміли, що буде атака, ми переходили в «острівний» режим, аби не відключатися у разі падіння чи перебоїв в енергетичній системі України.
Щодо проходження опалювального сезону Віталій Кім розповів, що централізоване теплопостачання в області мають Миколаїв, Південноукраїнськ та Вознесенськ. Наразі основну увагу зосереджено на енергетичній стійкості обласного центру, адже через високу концентрацію населення місто залишається найбільш уразливим.
Це було збудовано за державного фінансування. Тоді ми пропрацьовували це питання ще з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем, який нині обіймає посаду міністра енергетики й добре розуміє ситуацію. Це блочно-модульні котельні, встановлені для дублювання роботи ТЕЦ на випадок надзвичайної ситуації. Адже після влучання по ТЕЦ близько 100 тисяч людей протягом трьох днів залишалися без опалення. Тоді Президент поставив завдання зробити все, щоб це не повторилося, і ми пропрацювали відповідну схему.
Також очільник ОВА розповів про участь у роботі Асоціації прифронтових міст та громад. Її мета — систематизувати проблеми регіонів і сформувати спільну позицію для подальшої комунікації з центральною владою.
Вже було відпрацьоване,зокрема Юлією Анатоліївною Свириденко, щодо проблематики кредитування на прифронтових територіях і страхування ризиків. Публічно було заявлено, що механізм працює, однак фактично в банківському інструментарії діяла дев’ята категорія ризику міжбанку, через що банки не могли видавати кредити й не мали для цього мотивації. Цю проблему виправили. І зараз бізнес має можливість отримувати і страхування, і кредитування на прифронтових територіях — це один із прикладів.
Окремо Віталій Кім наголосив на необхідності стратегічного планування післявоєнного розвитку. Він зазначив, що працює над власним баченням економічного перезапуску регіону — умовною стратегією «Південь 2.0», яка має забезпечити відновлення економіки та конкурентні умови для прифронтових територій.
Більше про актуальну інформацію щодо ситуації в Україні та Миколаївській області можете знайти:
