На початку весни цього року російські окупанти мали намір оточити Миколаїв. Для цього їм потрібно було взяти під контроль Баштанку і просунутися далі. 1-го березня силами місцевих тероборонівців і добровольців вдалося зупинити багаточисельну колону ворожої техніки, завдавши їй чималих втрат.
Про те, як розвивалися події того дня і як сьогодні оборонці Баштанки продовжують охороняти рідну громаду, дивіться в розгорнутому матеріалі Олександра Матюшенка.
Учасники тих подій згадують, наприкінці лютого більшість людей у Баштанці були налаштовані рішуче та прагнули стати на захист свого рідного міста.
Поряд з масовим ажіотажем біля військкоматів, у Баштанці також проходив набір до місцевого добровольчого формування територіальної громади. Люди, які з певних причин не могли служити в Збройних силах України, однак хотіли бути корисними для фронту, долучалися до нього.
Саме у перший день весни російська колона, чисельність якої за різними оцінками складала близько 300 (трьохсот) одиниць техніки, рухалася на Баштанку з південно-східної частини Миколаївської області. Поки місто готувалося до оборони, мешканці навколишніх сіл намагалися будь-яким чином затримати ворога.
У другій половині дня зав’язався бій біля самої Баштанки. Він тривав понад три години. Хоч сили сторін були нерівними, добровольці та тероборонівцями намагалися не дати ворогу захопити адміністративний квартал і прорватися через місто далі в бік Нового Бугу та Кривого Рогу.
Командир добровольчого формування Віталій Гомерський згадує, того дня проти ворожих солдатів, танків, бронемашин застосовувалося все, що було у баштанців: від мисливських рушниць і автоматів до коктейлів Молотова і палаючих шин.
Останнім цвяхом в труну російського наступу того дня став повітряний удар від ЗСУ, який відігнав ворожі сили подалі від міста. Таким чином в результаті битви за Баштанку її оборонцям вдалося одночасно завдати чималих втрат окупантам, розпорошити їх колону за різними напрямками, послабити наступ на Миколаїв і не дати окупувати рідне місто.
За різними оцінками окупанти того дня втратили близько десятка одиниць техніки, півсотні солдат було вбито, ще понад 20 потрапили у полон. Окрім того, рашисти залишили й чимало трофеїв. Пізніше захисники Баштанки передали техніку та амуніцію на потреби ЗСУ.
Серед оборонців Баштанки були й втрати. 6 осіб загинули в бою за своє місто. Пізніше подвиг захисників мотивував чимало містян вступати до добровольчого формування Баштанської громади, адже небезпека повторного наступу росіян залишалася до середини листопада, аж поки не деокупували сусідню Снігурівську громаду.
За період існування добровольче формування Баштанської громади налічує близько ста осіб. Добровольці патрулюють громаду, стежать за правопорядком під час комендантської години, охороняють низку важливих об’єктів, а також приділяють особливу увагу бойовій підготовці.
Координує роботу добровольчого формування один із батальйонів територіальної оборони. Від початку великої війни добровольцям вже видали близько 200 (двохсот) наказів та 7 бойових розпоряджень.
Нагадаємо, 7 червня Баштанка знову зазнала потужного обстрілу з боку Російської Федерації. Внаслідок ворожих дій знищена будівля Баштанської районної військової адміністрації, зруйновано кілька десятків будинків та соціальних об’єктів, дві людини загинуло, одна отримала поранення.
Як відомо, актуальну інформацію про ситуацію в Україні та Миколаївській області в умовах російсько-Української війни можна знайти:
