У Миколаєві провели майстер-клас із випікання пасок. Борошно для них виготовили із зерна, яке зібрали з розмінованих полів Херсонщини та Миколаївщини. Так організатори хочуть привернути увагу до проблеми замінування українських земель.
Більше подробиць в сюжеті телеканалу «МАРТ».
На вигляд — це звичайне поле, але кожен його метр може виявитися пасткою. В українському ґрунті — тисячі вибухонебезпечних предметів. Міни, снаряди, розтяжки. Те, що не бачиш, але воно може вбити. І за цією страшною правдою — факт: Україна очолила світовий рейтинг за рівнем мінної небезпеки. І Миколаївщина є одним із найбільш забруднених регіонів.
Було багато населених пунктів окуповані, тому проблема цільового замінування, проблема замінування внаслідок бойових дій, це дуже важлива проблема для Миколаївської області. Коли тільки деокупували території нашого Баштанського, Миколаївського району, то третина Миколаївської області потребувала обстеження на наявність предметів вибухонебезпечних для того, щоб забезпечити безпеку, повернути людей на ці території, — сказала заступниця начальника обласного управління цивільного захисту Олена Горбачова.
Загалом, в Україні потенційно замінованими залишаються 139 тисяч квадратних кілометрів — це співмірно з площею Греції. Дві третини цих земель — родючі поля, де з покоління в покоління українці вирощували пшеницю.
Україна — найбільш замінована країна у світі і звісно, що це має велике навантаження і на нашому ВВП, через недоотримання 11 млрд доларів щороку, через неможливість використовувати землі. І насправді ми не можемо почати відновлення, не зможемо почати без розмінування територій, — зазначила Юлія Свириденко, міністерка економіки України.
Та сьогодні, аби хліб і далі з’являвся на нашому столі, піротехніки та аграрії щодня наражаються на смертельну небезпеку. Їхня робота — це боротьба не лише за врожай, а й за життя. Аби нагадати про справжню ціну кожної хлібини, Міністерство економіки України, ПРООН та мережа «Сільпо» запустили проєкт «Душа землі». В рамках нього у Миколаєві та інших містах провели майстер-клас із випікання Великодніх пасок. А для цього використовували особливе борошно.
Проходити цей майстер-клас буде з використанням борошна, яке зібрали з розмінованих полів. Сьогодні це дуже актуальна проблема в Україні. У першу чергу, ми хочемо показати людям наскільки зараз складно сіяти та збирати врожай. Люди розміновують поля, люди ціною власного життя намагаються зробити цей хліб та привезти його на наш стіл, — розповів шеф-кухар Георгій Асірян.
У Миколаєві майстер-клас провели шеф-кухарі Георгій Асірян та Юлія Хізніченко. Вони кажуть: мають особливі відчуття працюючи з таким борошном. Його виростив фермер Олексій Руденко разом із племінниками в Малій Олександрівці та інших звільнених селах Херсонщини й Миколаївщини.
Для мене ось, як сходить пшениця, як перший рядочок, як вона пробивається — це неймовірна радість. Чи я нічого там не прогадав, чи кількість правильна, густота посіву, як вона там, кожна зернинка, чи достатньо вологи. І от зʼявились сходи, це вже нове життя, — поділився фермер Олексій Руденко.
Та за цією радістю донині стоїть і біль від спогадів про землю, забруднену російським залізяччям, і втрат, які воно принесло.
Мій племінник, Ігор. З його батьком я починав працювати. Ми працювали разом 30 років. І він перший після окупації сів у машину. Були, скажімо так, у вайбері групи, де сповіщали, що мов би, там є техніка, йдіть дивіться, ваша чи не ваша. Під час чергової поїздки він підірвався на міні протитанковій, загинув. Ми його поховали, тепер син його працює зі мною.
Тож це зерно та борошно, яке зробили з нього — це символ трагедії, яку досі переживає увесь наш народ, але разом із тим і незламності українців. Тому і паски, які випікали з цього борошна у Миколаєві, учасники майстер-класу називають промовисто — «Незламні».
Розуміємо, що ця робота пов’язана з невимірним ризиком. Ці люди герої справжні. Тому ми розуміємо, наскільки важливо для безпеки населення, для можливості працювати фермерам, забезпечити їх безпекою. Дійсно, це героїчні люди, люди, які розміновують, люди, які працюють на цих землях. Це все показує, що наш хліб — це наш символ незламності, — додала Олена Горбачова.
Забруднення українських земель вибухонебезпечними предметами й досі становить серйозну загрозу не лише для фермерів, а й для світової продовольчої безпеки. Адже українське зерно продовжують експортувати до 57 країн світу. Та попри війну, аграрії щодня виходять у поле, щоб зберегти врожай і забезпечити хлібом мільйони людей. Їхня праця — це подвиг, а кожне зернятко — як маленька перемога. Бо навіть зранена земля здатна дати життя, якщо її любити і захищати.
Більше про актуальну інформацію щодо ситуації в Україні та Миколаївській області можете знайти:
