Не нашкодити воїну: поради психолога, як спілкуватися з тими, хто повертається з фронту

Повномасштабна війна вплинула на кожного українця, однак особливо вона змінила наших захисників. Психологиня Вікторія Філіпенко поділилась порадами, як правильно спілкуватися з військовими, які повертаються з фронту, аби не травмувати їх.

Подробиці у сюжеті телеканалу «МАРТ».

Російсько-українська війна змінила кожного українця. Однак найбільше вона вплинула на тих, хто власними руками та кров’ю виборює нашу свободу на фронті. Пам’ятати про це важливо, коли ваша близька людина з війни повертається до цивільного життя, розповідає психологиня Південного регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Вікторія Філіпенко.

У них [військових] відбувається часто дисонанс. Уявіть собі: ви довгі місяці перебуваєте в постійному стресі, ви постійно бачите такі речі, з якими ніколи раніше не стикались і ніколи б не хотіли зіткнутись у своєму житті. Натомість, ви повертаєтесь до цивільного життя. Ви повертаєтесь в місце, де вони починають звикати до того, що можна не боятись; що повітряна тривога це важливо, але іноді її можна і пропустити, бо це просто МіГ злетів, нічого страшного, – пояснює психологиня Вікторія Філіпенко.

Вікторія Філіпенко

Те, що для цивільних людей є звичним, для військових нерідко може здаватися справжньою небезпекою, каже психологиня. Через пережиті травмуючі події, у ветеранів війни часто виникають так звані «флешбеки».

Думаю, кожен з вас чув випадки, коли військовослужбовець повернувся з зони бойових дій, прокидається посеред ночі і починає кричати, забиватись у куток, ховати своїх рідних. Це реально відбувається. Через що? Вони не прокинулись. Вони думають, що вони все ще там, тільки цього разу поруч ще рідні. Їх теж треба захистити. Іноді вони можуть нападати на рідних, на превеликий жаль, вважаючи, що це небезпека, – розповідає психологиня.

У такі моменти в жодному разі не варто без дозволу намагатися обійняти військового, адже він може навіть не усвідомлювати, що поруч – його близька людина і здатен серйозно зашкодити вам.

Потрібно завжди використовувати ті способи, які ви використовуєте в цивільному житті: спокійний голос, прохання щось зробити. Запитати: «Тобі потрібна допомога?», «Тобі, можливо, потрібно принести води?», «Можна до тебе доторкнутись, підійти?». Завжди запитувати. Жодного руху не повинно бути проти його волі, – радить Вікторія Філіпенко.

Пам’ятати ці правила важливо, адже воїн, повернувшись додому, перші місяці може навіть не усвідомлювати того, що він вже у безпеці. А тому психологи радять бути обачними та робити все, аби не травмувати його ще більше.

Більше про актуальну інформацію щодо ситуації в Україні та Миколаївській області може знайти: