Внаслідок воєнних дій у Березнегуватській громаді Миколаївської області зруйновано дитячу-оздоровчу базу імені Михайла Башкірова. У таборі, який свого часу оздоровив понад 18 тисяч дітей, нині немає жодної вцілілої будівлі. Окрім того вся територія засмічена рештками снарядів і боєприпасів. Наша знімальна група бачила в якому стані заклад нині, подробиці в матеріалі Олександра Матюшенка.
Про це йдеться в сюжеті телеканалу «МАРТ».
Табір був заснований у 1988 році і розташований у лісовому урочищі поряд села Біла Криниця. Свіже повітря, природа річка Інгулець, мальовничий край — у цьому місці було все для відпочинку маленьких туристів. За роки існування тут оздоровилися понад 18 тисяч дітей. Табір був популярним в області, а в 2005 році його визнали кращим в Україні.
Повністю він функціював цілий рік. Дітей приймали тільки сезонно. Постійно щось робилося, відновлювалося, відбудовувалося. Своя дизельна на 100 кВт, водонапірна скважена, вода була питна, можна сказати, навіть мінералізована. Знаходиться на території басейну 12х25 м відкритого типу сцена, повноцінний повнорозмірний стадіон футбольний за територією, – розповів староста с. Біла Криниця, Андрій Жиленко.
Спортивно-патріотичні змагання, мистецькі конкурси, відпочинок для дітей пільгових категорій, а також просто яскраві літні канікули — все це дарував табір своїм гостям, а також сільській малечі.
Сезон 2021 року був для бази відпочинку останнім. З початком російського вторгнення і воєнного стану її робота стала неможливою. А коли війна дісталася Миколаївщини — лісове урочище опинилися на лінії фронту.
Під кінець квітня началися дуже активні бойові дії. До квітня місяця в село і в лагер, напевно, також прилетіло там міна одна-дві. Просто для залякування людей, а потім почалися повноцінні бойові дії, – додав він.
Місцеві згадують, що найважче було влітку 2022-го. Тоді російська війська накривали навколишні землі мінометами, артилерією та важким озброєнням. Всього за два місяці заклад був практично зруйнований.
Зі звільненням Правобережжя Херсонщини до постраждалого села Біла Криниця почали поволі повертатися люди. Табір же залишається спустошеним війною. Після обстеження території піротехніками місцеві охрестили його «другою Прип’ятю». Та все ж зізнаються: дуже хочуть, аби цей куточок дитинства розквітнув знов.
Жителі впевнені, головну візитку села можливо відновити. Проте самотужки громада це навряд чи здатна зробити. Люди вірять в небайдужість благодійників, допомогу міжнародних донорів і зусилля всіх сторін. Адже йдеться про українських дітей, які за Декларацією прав дитини, гідні щасливого дитинства, зростання і розвитку.
Більше про актуальну інформацію щодо ситуації в Україні та Миколаївській області може знайти:
