У Миколаєві у самому серці мікрорайону Ракетне Урочище розташований «Сад життя». У ньому ростуть вишні й горіхи, кущі бузини й смородини, сливи і навіть дерева з кісточок, привезених з усієї Європи. Його створила жителька Миколаєва Людмила Козачук. За словами її доньки Віталії, його історія розпочалась ще у 2014 році, коли їхня родина купила тут будиночок.
Мати захотіла зробити сад, щоб у майбутньому, як вона говорила, наші діти — її онуки — могли приходити сюди й їсти плоди, які посадила їхня бабуся, наша матуся, та й ми з сестрою. Тут була пуста галявина, ми почали завозити будівельне сміття, потім до роботи долучився генерал Микола Парфирович – він допоміг матері, завіз вторсировину. Ми з сестрою, зятем і сусідами самостійно розрівнювали весь цей участок, — розповіла Віталія Козачук.
Спочатку Людмила Козачук разом зі своєю родиною почали висаджувати кісточки та квіти, розповідає Віталія. А згодом до цієї ініціативи долучилися і сусіди.
Оці дерева це із саджанців, а ті малесенькі — це вже кісточки проросли. Усе дуже родить: і вишеньки, і яблучка, далі росте горіх. Сливка є нижче, ще смородинка. Усе родить, — додала Віталія Козачук.
Зараз родина продовжує висаджувати нові дерева, а історія цього саду стала чудовим прикладом для інших містян, каже голова ініціативної групи «Старий Водопій» Лариса Леонова.
Про Козачук я дізналася із соцмереж, про те що є такий сад. Тут є місцева група Ракетного Урочища. І найголовніше, що пані Козачук усіх закликала: “Люди, зараз весна — не викидайте, висаджуйте”. Це її вислів. Головне, що мене зачепило — ця людина сказала, що у 2014 році, коли почався перший етап цієї війни, вона відчула: “Іди й роби”. Тобто вони завезли сюди будівельне сміття, прибрали тут і почали благоустрій, — розповіла жінка.
Тепер Лариса Леонова закликає містян впроваджувати подібні ініціативи і у мікрорайоні «Старий Водопій». За її словами, ця ідея безпосередньо пов’язана із прагненням впровадити природоорієнтовані рішення та зупинити підтоплення дощовими водами на цій території.
В мікрорайоні Старий Водопій 595 будинків, які 80 років із початку забудови не мають каналізації. Крім того, це район, розташований на краю балки, і є проблеми підтоплення. Торік ми почали роботу: через соціальні мережі зібрали ініціаторів, зробили перший крок — запитали людей, чи їм це потрібно. І виявилось, що 71 % цього мікрорайону делегував ініціативній групі питання каналізації та водовідведення, — розповіла Лариса Леонова.
А для того, щоб вирішити проблеми мікрорайону необхідно розробити проєктну документацію та знайти фінансування, пояснює Лариса Леонова.
У нас виникло питання: а як це реалізувати? І саме Миколаїв надав цю ідею, тому що зараз розробляється «План адаптації до змін клімату». Це вже катастрофа, ми всі розуміємо: квітневий сніг у Миколаєві, перший дощ був у травні, наступний такий гарний дощ — у серпні. Посуха, підняття температури, — зазначила голова ініціативної групи.
Таким чином ініціативна група вирішила робити усі технічні рішення природоорієнтованими.
У нас є шанс отримати фінансування саме з тих організацій, які фінансують протидію змінам клімату. І це вже зовсім інша зона для міста. Ми зацікавилися, яким чином можемо це зробити. Головне в адаптації — це озеленення. Ми почали шукати, як саме це реалізувати. Старий Водопій має свої усадьби: якщо люди готові ділитися саджанцями, вирощуввати їх, доглядати мінімум два роки за тим, що посадили — саме тут ми побачили наш резерв і резерв цього товариства. Але цю ініціативу треба адаптувати, — наголосила Лариса Леонова.
Наступний крок — знайти миколаївців, які готові стати екоактивістами та зробити свій внесок у розвиток мікрорайону Старий Водопій.
Тому ми звернулися до міського голови, щоб оприлюднити це й запитати у містян: шановні, хто готовий стати екоактивістом? Є опитувальний лист для приватної забудови й окремий — для всіх інших, аби визначити, чи готові вони долучитися, — зазначила жінка.
Тож це дозволить вирішити одразу два питання — збільшити кількість зелених насаджень у місті, а також залучити кошти для відновлення водовідведення у мікрорайоні.
Ця ділянка абсолютно вільна. Ми дотримуємося правил благоустрою, адже необхідно з’ясувати, хто є власником. Власником є муніципалітет, це муніципальна земля. Але важливо, щоб ОСББ і мешканці були готові, адже за садом потрібен догляд. Зараз ми ведемо перемовини з головами трьох ОСББ, — розповіла Лариса Леонова.
Таким чином «План адаптації до змін клімату» — це чудовий спосіб озеленити район та зменшити вплив спеки, і водночас реалізувати проєкт, що суттєво знизить ризик підтоплень у дощову погоду. Тож містян закликають долучатися до цієї ініціативи та змінювати рідне місто разом.
Більше про актуальну інформацію щодо ситуації в Україні та Миколаївській області можете знайти:
