Художниця з Кривого Рогу Дарія Пінчук створила серію полотен, які увійшли до експозиції «Від руїн до Відродження». Її роботи – це історії про війну та незламність українців. Аби ці образи зберегли свою цінність для майбутніх поколінь, мисткиня вирішила передати їх до Миколаївського краєзнавчого музею.
Більше подробиць в сюжеті телеканалу «МАРТ».
Її картини – це не просто зображення, а глибокі історії про біль, втрати та незламність. Вони розповідають про трагедію, але водночас оспівують силу українських жінок. Дарія Пінчук – художниця з Кривого Рогу, чиї роботи стали голосом тих, хто пережив війну. Саме вона створила відому серію полотен, представлених у виставці «Від руїн до Відродження».
Роботи останнього року дуже пов’язані з внутрішнім станом, з переживаннями, з хвилюваннями. Вона мусила виїхати за кордон і самі роботи народилися в Америці, тому що перебуваючи далеко від батьківщини, вона не розуміла, чи правильно вона зробила, покинувши свою країну, розуміючи, що люди, які знаходяться тут, вони виборюють свою свободу, своє право незалежності, а вона там. І там все так добре, все так тихо і спокійно, — розповіла мама художниці Ірина Пінчук.
Аби відволіктися емоційно, вона поринула у спорт. Але думками про постійні новини та руйнації дівчина лишалася в Україні.
Вона говорила, що почала дивитися за жінками, які лишилися в Україні і які теж тренувалися. І ці жінки були сильні і вона захотіла зобразити їх у своїх роботах на фоні зрушених міст, поселень, будівель, щоб показати, що українська жінка – то втілення сили, мужності та стійкості.
На картинах вимальовувалися образи українок-спортсменок. Серед них чемпіонка України з кросфіту Анна Алмазова, фітнес-тренерка Наталя Дубницька, олімпійська чемпіонка з фехтування Ольга Харлан та директорка одного з напрямків в ІТ-компанії Ольга Гром.
Кожна картина, до якої підходиш, викликає різні асоціації. Вони викликають гордість за наших жінок, які в тяжкі часи для України своєю харизмою і енергією підтримують чоловіків і всю країну. Я пишаюся своїми доньками. Вони втілюють, мабуть, те, що потаємно було в тобі, але вони це проявили, — сказав Андрій Пінчук, тато художниці.
Ці картини пронизані болем війни, і зберігати вдома такі спогади – надзвичайно важко. Кожен мазок фарби на полотні несе в собі глибокі емоції, які мають знайти відгук у серцях людей. Саме тому талановита художниця прийняла зважене рішення – передати свої роботи до Миколаївського краєзнавчого музею.
Вона вирішила, що якщо Миколаїв — це місто, де живуть її батьки, це місто, де вона навчалася, де вона здобула базову освіту художню, вона б хотіла в цьому місті лишити свої роботи. І тим більше, що найбільша її робота про крейсер «Москва», вона свідчить про те, що цей крейсер був збудований саме в місті Миколаєві. І це було б дуже символічно лишити її в цьому місті, — також поділилась Ірина Пінчук.
Ці картини несуть у собі велику цінність, адже це історії про воєнний час, коли наші незламні люди продовжували боротися та жити, розповідають у музеї.
Це поєднання фотомистецтва і живопису. Це такий парадокс: жахіття війни, знакових подій нашої війни і жінок-спортсменок українських, як символ стійкості, як символ незламності, — висловився зберігач відділу фондів музею Сергій Піскурьов.
Картини Дарії Пінчук – це не просто мистецтво, а літопис нашого часу. Вони мають особливе значення для музею, адже кожне з полотен є частиною історії, пам’яттю про пережите та нагадуванням про силу української нації.
Більше про актуальну інформацію щодо ситуації в Україні та Миколаївській області можете знайти:
