«Навіщо знати історію під час війни?». Лекцію з такою назвою провів у Миколаєві журналіст, історик та військовослужбовець Вахтанг Кіпіані. Мета заходу — познайомити людей з минулим України.
Більше подробиць в сюжеті телеканалу «МАРТ».
Журналіст, історик та військовослужбовець Вахтанг Кіпіані провів у Миколаєві лекцію «Навіщо знати історію під час війни?». Захід організували платформа MY ART разом з Агенцією розвитку Миколаєва. За словами Вахтанга Кіпіані, такі лекції зазвичай проводять для нових воїнів, щоб вони були готові до викликів війни.
Я запропонував команді нашої бригади в рамках різних задач, які виконує бригада, поговорити з людьми, які є нашим тилом, які є джерелом рекрутингу, які є батьками, родичами наших воїнів, які є волонтерами, які є просто патріотичними громадянами, щоб вони разом з нашими бійцями, які теж проходять відповідні курси навчання, не тільки стріляти, але й розбиратися, що відбувається, яка це війна, що хоче путін, що хочуть росіяни, — зазначив військовослужбовець ЗСУ та історик Вахтанг Кіпіані.
Менеджер проєктів “Агенції розвитку Миколаєва” Євген Гомонюк зазначив, що такі зустрічі — це чудова нагода для містян познайомитися з цікавою їм особистістю.
Тут зібрались різні люди, але, я так розумію, зі схожими поглядами. І це приклад розвіртуалізуватися, познайомитися, тому що я знаю, що багато хто слідкує за Вахтангом в соцмережах. І це класний привід, як то кажуть, побачити наживо людину, за якою люди слідкують, тим більше, що він не так часто приїжджає в Миколаїв, який для нього був колись дуже рідним містом, — сказав Євген Гомонюк.
На думку Вахтанга Кіпіані, знання історії допомагає українцям розуміти, чому росіяни ставляться до нас з ненавистю. Він підкреслює, що такі лекції важливі для формування національної ідентичності та підтримки українського війська.
Одна з цеглин, на яких стоїть ідентичність, це є історія. І ми зрозуміли, і цей досвід зараз вивчається дуже багатьма підрозділами. Ми самі піддивляємось, наприклад, на те, що робить Третя Штурмова. Ми з ними в доволі тісному контакті. Це, що раніше Азов робив. Зараз за нами інші бригади. Нещодавно була зустріч з Холодним Яром, наприклад, і так далі. Вони теж хочуть говорити зі своїми воїнами і з їхніми рідними, близькими про історію, тому що вони бачать в цьому одну з підстав думати, що українське військо може стати сильнішим.
За словами історика, такі лекції вже провели у близько 10 містах України. А їх відвідувачі в різних регіонах зазвичай задають схожі запитання про українську минувшину.
Людей цікавлять, в принципі, одні і ті самі історичні фігури. Вони хочуть розібратися з одними і тими ж історичними мотивами. Але існують регіональні моменти, коли ти часом потрапляєш на чуже весілля. Наприклад, в одному місті є конфліктна ситуація навколо військового кладовища, а в іншому, наприклад, влада не шанує, відкладає на десятиліття найменування вулиць на честь воїнів. Звичайно, це викликає гостру реакцію. Іноді ми стаємо такою пожежною командою, разом з людьми думаємо, що треба зробити в якійсь конкретній ситуації.
Розуміння спільного минулого є ключем до збереження України сьогодні та її відбудови в майбутньому, підкреслюють організатори.
