Жителі Білої Криниці в Березнегуватській громаді (Миколаївська область) показали, що залишилося від їх села, яке торік майже 9 місяців було на лінії фронту. Як наслідок людям доводиться жити у напівзруйнованих домівках, підвалах і гаражах. Що тримає їх там і на що сподіваються місцеві жителі, дивіться в матеріалі.
Детальніше дивіться у сюжеті телеканалу «МАРТ», 8 грудня.
Події річної давнини не залишили у селі жодної цілої хатини.
Працював у нас ФАП, приїзжали лікарі сюди. Працював дитячий садок, клуб, хоча старостинського округу не було, але все одно були працівники, які допомагали людям. Був водопровод свій, не працює. Можна сказати з інфраструктури нічого не залишилося — школа розбита, садок розбитий, адмінбудівля, ФАП також. В нас із села три вулиці, одна хата на вул. Молодіжній, яка хоть трохи вциліла. Немає жодного будинку, який не не зруйнований, – розповів Андрій Жиленко.
До великої війни у Білій Криниці проживали понад три сотні людей. Через запеклі бої село покинули всі жителі. Повертатися наважилися лише коли ЗСУ відігнали російських загарбників з правого берега Дніпра. Літнє подружжя Зарудних повернулися додому одні з перших, хоча виїжджали майже останні.
Ще обстріли можна було витерпіти, – зізнається жінка та коли побачила, як гинуть односельчани — вирішили виїхати.
Бомбили згори, попали кругом дома. 13 ям видно і попало в дом прямо згори. Жінка тікала, яка тут залишалася. Бігла через ворота, її розірвало на куски міною якраз чи осколком від снаряда. Там яма була, вирва метра півтора. Там тільки куски понаходили її зарили та і все, – поділилась спогадами Любов.
Зараз у Білій Криниці мешкає понад півсотні людей. Хтось живе у напівзруйнованих домівках, дехто розмістився у підвалі.
Щодо відновлення: торік у грудні людям повернули світло. Також були надані деякі будівельні матеріали, аби селяни забезпечили себе дахом над головою. Водночас місцевим доставляють гуманітарну допомогу.
Та для відбудови села, що зруйноване на 90% повернення сюди більшості жителів цього замало, наголошує колишній староста Андрій Жиленко. Біла Криниця потребує комплексної допомоги у відновленні.
Щоб привезли стройматеріали, щоб ми могли відбудовувати свої домівки. Але ситуація така, що до нас приїжджають волонтери, відео зняли, фотографії зробили, поговорили, начебто погодилися і поїхали. Це вже більше чим півроку і ще жодної організації в село не зайшло, щоб дійсно щось почали робити прям конкретно, – додав староста села.
Люди вірять, що вони не зостануться з бідою на самоті. Тож попри все рідного села не залишать.
Більше про актуальну інформацію щодо ситуації в Україні та Миколаївській області може знайти:
