Червоний ніс, фокуси, мильні бульбашки і бібліотека наповнюється дитячим сміхом. У Миколаєві вперше виступив італійський клоун та фокусник Марко Родарі, відомий під сценічним ім’ям Пімпа. У бібліотеці-філії №10 Центральної міської бібліотеки імені Марка Кропивницького він влаштував для дітей шоу, де на кілька десятків хвилин найважливішими стали сміх, здивування і надія.
Я перший раз у Миколаєві. Справді чудове місто, адже тут так багато парків і природи. Я дуже щасливий пробути тут днів шість чи сім, щоб зробити виставу, особливо у бібліотеці. Мені це подобається, бо для дітей це дуже важливо, щоб під час війни у них були книжки для читання. Це так важливо для дитячої фантазії та відчуття дива, і я щасливий поєднати свою роботу з роботою бібліотеки, — поділився Марко Родарі.
Марко вже понад 30 років працює з дітьми. Починав з виступів у лікарнях в Італії, а згодом його робота привела до країн Близького Сходу, де він виступав для дітей, які жили в умовах війни. В Україну Пімпа вперше приїхав у березні 2022 року. Нинішня поїздка — вже чотирнадцята.
Уперше я приїхав в Україну в березні 2022 року, і це вже моя 14-та поїздка. Зазвичай кожна поїздка триває один місяць, і я об’їжджаю всю Україну. Наприклад, ця подорож починається з Миколаєва, а далі я їду прямо до Херсона, Запоріжжя, Харківщини, Сумщини, Донеччини, якщо це можливо, Києва, Львова… Я їду всюди, де є можливість зробити щось для дітей, — розповів волонтер.
Італієць виступає в лікарнях, школах, прихистках і бомбосховищах. Каже: під час поїздок страх через війну нікуди не зникає. Проте коли починається вистава, він залишає його за дверима.
Під час вистави — так, мені страшно, особливо під час поїздок Україною, тому що довкола багато дронів. Але коли я в укритті, вже не так. Особливо коли я клоун, коли я поруч із дітьми: я забуваю про дрони, про бомби, про все і хвилин на 20–30 перестаю боятись. Це важливо і для мене, і для дітей, а також для людей, які бачать дитячі усмішки, — поділився клоун.
Для Марко важливо, щоб діти не просто дивилися шоу, а ставали його частиною. Саме тому під час виступу він постійно взаємодіє з маленькими глядачами та залучає їх до фокусів. Клоун каже, цього свого часу навчився у відомого італійського письменника Джанні Родарі. Марко походить із того самого села, що й письменник, і є його онуком.
Я походжу з того самого села в Італії, і коли прибув в Україну, був дуже здивований побачити так багато книжок Джанні Родарі. Але для мене дуже важливо те, чому я навчився у Джанні Родарі. Джанні Родарі вчив робити вистави не просто для дітей, а разом із дітьми. І для мене це те саме: мені важливо робити свою роботу разом із дітьми. Цього я навчився у Джанні Родарі. Особливо тут, в Україні, я знову перечитав історію про Цибуліно, адже вона тут справді дуже відома, як і в Італії, — зазначив Марко.
Під час війни такі зустрічі особливо важливі, наголошують в бібліотеці. Діти отримують можливість хоча б ненадовго відволіктися та просто побути дітьми. А бібліотека при цьому стає місцем не лише для книжок, а й для живого спілкування та позитивних емоцій.
До цього в нас вже було три зустрічі з клоуном Вінсентом із Франції. З початку 2022 року ми займаємося з дітьми. Почалася війна, і ми не закривали бібліотеку жодного дня та завжди були раді бачити діточок. Війна війною, час проходить, але дитинство теж у дітей проходить. Тому ми завжди раді бачити дітей і завжди щось для них вигадуємо. І така була нагода зустрітися з клоуном і фокусником, який подорожує світом. Навіть для тих дітей, які постраждали від війни, які живуть у війні, він проводить такі цікаві заходи. Ви бачили реакцію дітей, як вони були щасливі. Ми теж щасливі, — розповіла провідна бібліотекарка бібліотеки-філії №10 Центральної міської бібліотеки Тетяна Мельниченко.
Марко Родарі каже: діти в Сирії, Іраку та Україні різні, але їхній біль однаковий. Вони можуть замикатися в собі, менше говорити та втрачати здатність радіти. Тому кожна усмішка під час його виступу для нього — значно більше, ніж просто реакція на жарт чи фокус.
Усі діти однакові. Якщо діти живуть у мирі — вони щасливі. Якщо діти живуть під час війни — вони нещасні. Це проблема всюди, одинакова проблема для дітей: діти не посміхаються, діти не розмовляють, діти закривають свої серця. Це те саме, немає різниці між дітьми з Близького Сходу, України чи з будь-якого іншого куточка, куди я їжджу працювати. Але всюди я бачу, як діти посміхаються, і це дуже важливо для нашої надії, — наголосив італієць.
Марко Родарі їде далі: до Херсона, Запоріжжя, Харківщини. З червоним носом, валізою фокусів і сміхом. Він не зупиняється, бо знає: де є дитяча усмішка — є надія. А де є надія — є сенс повертатися.
Більше про актуальну інформацію щодо ситуації в Україні та Миколаївській області можете знайти:
