Їхня робота – порятунок життів, і це не метафора. Часто-густо фахівці хіміко-радіологічної лабораторії ДСНС усувають небезпеки, про які ми навіть не здогадуємось. Ці хлопці опиняються в місцях, в які не кожному вистачить духу піти.
Напередодні Дня рятувальника ми підготували сюжет про аварійно-рятувальний загін спеціального призначена, більше відомий як «хімзахист». Фахівці хіміко-радіологічної лабораторії ДСНС добре знають, що робити з отруйними речовинами, як правильно поводитись в місцях, де є перевищення радіації та найголовніше – їхня робота полягає в тому, щоб зробити наш світ трохи безпечнішим. Найчастіше рятувальники аварійно-рятувального загону спецпризначення виїжджають на побутові виклики. Серед іншого це ситуації, коли розбився ртутний термометр. Утилізація ртутних парів і залишків ртуті має специфічний термін – демеркуризація.
Є три методи проведення демеркуризації: механічний, хімічний та термічний методи. Найпростіше проведення – це механічний метод. На терці натираємо кусок мила, розбавляємо пачкою соди на відро теплої води. За допомогою цього розчину промиваємо та збираємо місце розливу самої ртуті, після того, як цю ртуть вже зібрали. Після цього проводимо обробку хлорними розчинами, – розподає начальник хіміко-радіологічної лабораторії АРЗСП Дмитро Захарко.
Дивіться також: Рятувальники Миколаївщини взяли участь у змаганнях
І розчин, і залишки ртуті закривають у скляну банку, її фахівці передають для утилізації колегам із гірничо-рятувального загону. Однак, окрім побутових пригод, бійці хіміко-радіологічної лабораторії стикаються з більш небезпечними випадками, такими як викиди й виливи отруйних речовин. Для цього і захист потрібен відповідний – в машині завжди є кислотостійкий костюм.
Він використовується разом з апаратом на стисненому повітрі, одягається маска, апарат, також можна заходити в задимлене середовище, в середовище з хімічно небезпечними речовинами при випаровуванні аміаку, хлору і так далі, – каже Захарко.
Дивіться також: Пожежу на відкритій території Вознесенщини ліквідовано
Найчастіше до ДСНС телефонують люди, що відчувають саме запах випаровувань хлору та аміаку. Окрім іншого, фахівці аварійно-рятувального загону хіміко-радіологічної лабораторії мають обладнання для встановлення рівня радіації, концентрації хімічно небезпечних речовин та проведення ліквідації надзвичайних ситуацій. Є обладнання для взяття проб ґрунту та води, каже Дмитро Захарко. Потім всі забрані речовини з місця надзвичайних подій перевіряє спеціальна лабораторія.
У зв’язку з поширенням COVID– 19, рятувальникам додалось роботи: щоденно фахівці виїжджають для дезінфекції об’єктів соціальної сфери та місць скупчення людей. Ведуть фахівці хіміко-радіологічної лабораторії і просвітницьку роботу в школах, розповідаючи дітям про те як уникнути небезпеки при взаємодії з хімічними й отруйними речовинами. Адже найперше завдання рятувальників попередити біду, замість ліквідовувати її наслідки.
