Три тижні тому одна з миколаївських шкіл-інтернатів стала центром прийому мирних жителів, яких вдалось евакуювати з містечок та сіл херсонського напрямку. Тепер тут живуть і дорослі, і діти.
Зокрема, заклад освіти став прихистком для 86-річної бабусі та півторарічного малюка.
Наша задача – зберегти життя цих людей, дати їм гідні умови, житло, харчування, трохи привести в почуття. Хочемо, щоб вони відчули себе захищеними, – каже директорка Галина Макарова.
Оскільки зараз у школі знаходиться чимало дітей різного віку, педагогічний колектив старається створити якомога більше можливостей для їхнього розвитку – вчителі показують кінофільми та організовують розважальні заходи. Не забувають і про спорт.
Зараз у навчальний заклад приїздять головний тренер муніципального баскетбольного клубу «Миколаїв» Віталій Черній та баскетболіст Олексій Адедіран. Вони проводять дітям повноцінні тренування з баскетболу. Усе як у справжніх спортсменів: спочатку розминка й розтяжка, а потім – різноманітні баскетбольні вправи.
Ці тренування – спроба повернути дітей до нормального довоєнного життя, переключити їхню увагу на щось позитивне, щось, що вони робили в школі чи гуртках. Сьогодні було перше заняття, таке собі знайомство з дуже легкими вправами. Але я сказав їм, що ми будемо виконувати елементи, які виконують і гравці МБК «Миколаїв». Хлопці і дівчата дуже натхненно працювали. Звичайно, були помилки, але куди ж без них, – розповів головний тренер МБК «Миколаїв» Віталій Черній.
Спортсмен Олексій Адедіран займається волонтерством з початку війни. Не зголоситися на прохання директорки школи-інтернату провести для дітей кілька спортивних занять просто не міг.
Перший раз я приїхав сюди десь тиждень тому, привіз гуманітарну допомогу. Коли дізнався, що за люди тут живуть і звідки вони, стало дуже сумно. Так ми вирішили прийти в цю школу ще раз і принести трохи радості цим дітям. Таких посмішок я давно не бачив, чесно. Як почалась війна, всюди бачиш дітей – по телевізору на вулицях – і думаєш, як можеш їм допомогти. Вони радіють, бігають, наче нічого поганого у світі не відбувається. Сподіваємось, що приїдемо сюди ще не раз, – зазначив баскетболіст.
Кілька годин спорту для цих дітей – не просто фізична активність чи користь для здоров’я. Зараз це перш за все спосіб відволіктися від усвідомлення того, що за вікном – війна і регулярні обстріли.
За рішенням батьків діти, які зараз живуть у школі-інтернаті і через бойові дії були змушені покинути свої домівки, можуть приєднатись до дистанційного навчання.
Всі вчителі у нас працюють, викладають дистанційно. З цими дітьми теж займаються. Також у повному обсязі в школі працює їдальня, всі вихователі виходять на чергування, щоб допомагати з побутовими справами. Цілодобово позмінно працює медичний персонал, оскільки допомога медиків може знадобитись і о третій годині ночі, – розповіла директорка школи-інтернату Галина Макарова.
Допомагають перепрофільованій у прихисток школі і миколаївські волонтери. Сюди постійно привозять продукти харчування, одяг, медикаменти. Усі вірять, незабаром Україна переможе, а діти зі своїми родинами таки зможуть повернутися додому.
Нагадаємо, на Миколаївщині внаслідок обстрілів російської армії дитина отримала поранення.
Раніше повідомлялось, у травні в Миколаєві розпочнеться онлайн-реєстрація першокласників.
