Місто Миколаїв за час воєнних дій стало прихистком для людей, які змушені покидати села на Миколаївщині через постійні обстріли ворога.
У сюжеті кореспонденів ТРК «МАРТ» йдеться, як один із дошкільних навчальних закладів забезпечив дахом над головою, теплим ліжком і гарячею їжею мешканців навколишніх з Миколаєвом сіл, котрі через постійний вогонь окупантів втратили свої домівки.
Наш заклад на сьогоднішній день приймає людей, які залишилися без кровлі, тому ми намагаємося створити умови, щоб вони набули нового даху над голово, аби їм було затишно. На сьогоднішній день у нашому дошкільному закладу перебуває 60 осіб, які евакуйовані з різних куточків Миколаївської та Херсонської областей, — розповідає завідувачка дошкільного закладу.
Евакуацією людей займається обласний осередок «Товариства Червоного Хреста України» і вони забезпечують заклад всім необхідним, аби люди які опинилися тут мали комфортні умови для життя, медичний допомогу і підтримку тим, кого війна позбавила нажитого майна.
Люди налякані, люди залишилися без домівок. Вони вірять у майбутнє, проте не знають, як до нього дістатися. Тому ми намагаємося створити такі умови, щоб вони відчули турботу держави у тому становищі, в якому опинилися. Ми створили оптимальні умови, зокрема такі, що є зараз в наших силах, — пояснює завідувачка.
Дивіться також: Через війну в Миколаєві побільшало самотніх літніх людей, їм надають допомогу в будинку милосердя ім. Святого Миколая
Під вогнем канонад люди були змушені декілька днів та ночей лишатися у підвалах. Перебої або відсутність електрики, газу, води, зв’язку, зруйновані домівки і страх за родину багатьох наштовхнули на рішення виїхати до Миколаєва. Мешканка села Прибузьке Ірина згадує, як 13 березня після чергового обстрілу «Градами» і «Смерчами» нашвидкоруч зібрала необхідні речі і документи, завантажила все до машин «Червоного Хреста» і покинула село.
Вже у евакуаційному пункті, куди її привезли разом з односельчанами, як каже жінка, зустріли дуже добре. Жінка не соромиться називати працівників закладу своїми «родичами» завдяки турботі, яку тут надали.
Ірина каже, будь-яке добро треба повертати таким же теплом. Прийшовши в себе після шоку страшних подій вона та інші переселенці самоорганізувалися і тепер щодня допомагають закладу: куховарять, прибирають, доглядають за територією. Таке дозвілля, за словами жінки, допомагає не втрачати розум у цей скрутний час
Окрім переселенців тут також розмістився і миколаївський пансіонат людей похилого віку. 7-го березня мікрорайон Тернівка був обстріляний російськими військами, під вогонь потрапили численна кількість будинків і сам пансіонат, що там розташовувався. У таких умовах літніх людей лишати було небезпечно, тому разом з персоналом їх було евакуйовано.
Ми звернулися по допомогу в місцеву організацію «Товариство Червоного Хреста», які нас евакуювали 10-го березня. Тут ми у безпеці, забезпечені всім необхідним: є тепло, світло, вода, ліки. Проте у будь-якому разі ми мусимо шукати інше місце, куди зможемо поїхати з нашими дідусями і бабусями, — розповіла адміністраторка пансіонату Тетяна, яка продовжує працювати з людьми похилого віку.
Тепер такою однією великою родиною, як і вся Україна, евакуйовані і переселенці живуть разом, спільно отримують гуманітарну допомогу і підтримують один одного.
За словами керівництва цього евакуаційного пункту, про жодні рамки для перебування людей тут мови не йде. У кого є можливість їхати далі: в більш безпечні регіони України, або за кордон — вони можуть цим скористатися. А хто ж хоче повернутися після перемоги України додому, то лишатимуться тут будучи забезпечені всім необхідним.
Нагадаємо, один з районів Митколаївської області отримав гуманітарну допомогу, зокрема на Казанківщину вантажіки доставили продукти та речі першої необхідності.
Як відомо, актуальну інформацію про ситуацію в Україні та Миколаївській області в умовах російсько-Української війни можна знайти:
