Такого жахіття не бачила навіть у Другій світовій, – 87-річна мешканка Лупареве розповіла, як її вдруге в житті застала війна

87-річна Надія Цацук мешканка села Лупареве, що розташоване поблизу адмінкордону Миколаївської та Херсонської областей і першої лінії зіткнення з ворогом. Жінка пережила Другу світову війну і зізнається, ніколи не думала, що знову зіткнеться з цим жахіттям.

Спілкуючись з журналістами телеканалу «МАРТ» вона розповіла свою історію, а також порівняла ті часи з теперішніми днями.

Мені було 6 років, коли почалася Друга світова війна, але такого страхіття я не переживала тоді, як зараз. Важко було: евакуація, окупація, розруха. Німці у селі рік стояли, проте нікого не образили, не вбили, не згвалтували. Хоч шибеницю і поставили біля сільради, однак вона до війни так і простояла там, лише після війни вже прибрали. Село жило мирно і спокійно. Пригадую, як вони (прим.ред. — німці) полюбляли з нами відзначати всілякі свята, навіть румини жодної шкоди тут не заподіяли. Отож, я побачила початок і кінець тієї війни, але такого жаху, як зараз, ніколи не побажаю нікому з наступних поколінь, допоки сама живу.

Якщо їм (прим.ред. — росіян) потрібна земля, то навіщо ж на ній руйнувати те, що було збудовано тут після війни? А якщо у них ціль знищити нашу націю, то їм все одно це не вдасться і українці будуть далі жити. І якщо вони вирішили влаштувати нам геноцид, то самі тут втратять набагато більше своїх людей. Нехай то буде їм геноцидом, а наша нація буде відроджуватись. Я молюся кожного дня і ночі, щоб наші воїни перемогли, а ми чим можемо, тим їм і допомагаємо, — розповідає Надія Констянтинівна.

Дивіться також: Селяни з Лиман і Лупареве розповіли, як живуть в умовах щоденної загрози

Вона каже, що хоче, аби війна якнайшвидше закінчилася, Україна перемогла і запанував омріяний мир на рідній землі. Жінка побажала всім міцного здоров’я та сил пережити лихоліття війни.

Бажаю кожному ніколи не зазнати ніяких поранень чи руйнувань, я молюся і прошу, щоб наше село вижило. Я, вже як я, головне, щоб Бог врятував село і людей, — щиро сказала Надія Цацук.

Бабуся не збирається покидати Лупареве незважаючи на постійні обстріли з боку російських окупантів. Вона рішуче заявляє, що не покинула рідного краю під час світової війни, не залишить його і зараз.

Нагадаємо, на Миколаївщині від обстрілів постраждали майже 2,5 тисячі будівель. Найбільшу кількість пошкоджених будівель має житловий фонд – понад 1 800 будинків.

Як відомо, актуальну інформацію про ситуацію в Україні та Миколаївській області в умовах російсько-Української війни можна знайти: