На футболках миколаївців імена героїв. У когось — брата, у когось — колеги, у когось — незнайомого, але рідного для нашої країни воїна. 30 серпня жителі нашого міста вийшли на дистанцію, аби сказати «дякую» тим хто віддав своє життя за Україну.
Це забіг пам’яті про кожного нашого героя. Кожен учасник мав змогу зареєструватися та написати прізвище героя, за кого він біжить, і вшанувати таким чином пам’ять полеглих. Цього року по Миколаївській області було зареєстровано близько 4 тисяч учасників, по місту Миколаєву — близько 500, — розповідає в.о. начальника відділу з питань ветеранської політики Миколаївської ОВА Наталія Мороз.
Всеукраїнський забіг «Шаную Воїнів. Біжу за Героїв України» започаткували у 2018 році з ініціативи батька загиблого Героя Олексія Дурмасенка. Відтоді тисячі учасників з різних міст України та навіть за кордоном вшановують пам’ять полеглих. Серед них і перший заступник Миколаївського міського голови Віталій Луков.
Я сьогодні брав участь за наших чотирьох колег: за Сергія, Владислава, Іллю та Володимира. Це наші колеги, працівники органів виконавчої влади Миколаївської міської ради. І саме в їхню пам’ять я сьогодні брав участь у забігу. Ми можемо щодня жити своїми проблемами, викликами, загрозами, але ми повинні за кожен цей день дякувати тим, заради кого ми сьогодні бігли, — розповідає Віталій Луков.
Півтисячі учасників вийшли на старт дистанції. Військовий Олександр біжить разом із друзями за свого побратима, який загинув на фронті.
Біжу саме за свого побратима, загиблого товариша мого — Подколзіна Олександра, позивний «Фермер». Загинув на Покровському напрямку, разом з ним працювали. Олександр займався спортом, бігав, але зараз його з нами немає. Тому таким чином ми хочемо вшанувати пам’ять про нього, — каже військовий.
На захід також доєднався голова Миколаївської обласної ради Антон Табунщик, він біг за героя Миколаївщини Сергія Гуссіді та закликав жителів міста долучатися до подібних ініціатив.
Сьогодні ми продовжуємо вшановувати пам’ять і брали участь у забігу в пам’ять загиблих воїнів. Це наш обов’язок. Герої не вмирають, поки ми вшановуємо їхню пам’ять і пам’ятаємо. Це загальнонаціональний обов’язок в умовах війни. Коли ми єднаємося в одному сенсі пам’яті, в одному сенсі жаги до перемоги — це наш шлях, який ми маємо здолати, — каже Антон Табунщик.
Цей забіг – це не про спортивне суперництво та не про рекорди. Це про пам’ять та вдячність воїнам завдяки яким ми можемо бігти, навіть, під час війни.
Більше про актуальну інформацію щодо ситуації в Україні та Миколаївській області можете знайти:
